Розглянуто особливості формування нових світоглядних засад спілкування, зокрема у сфері туризму. Відзначено, що в сучасній системі гуманітарних зв'язків має місце переорієнтація самосвідомості та рефлексії на нове розуміння гуманізму та комунікації. Поступово відходить в минуле концепція класичної раціональності (як концепція домінування), стверджуються позиції раціональності постмодерного, постнекласичного типу - комунікативні. У межах комунікативної раціональності висвітлено можливості інтерсуб'єктивної комунікації, яка спроможна досягти компромісу, згоди, порозуміння, довіри та створення передумов співпраці, що відповідає глобальним тенденціям формування майбутньої планетарної спільноти.

Розглянуто статус працівника та завдання виконавчої служби (ВС), особливості її організації та керівництва. Проаналізовано закони України "Про державну виконавчу службу", "Про виконавче провадження". Викладено порядок призначення працівників органів ВС, контролю за діяльністю державних виконавців. Висвітлено питання фінансування та матеріального забезпечення, оплати праці працівників органів державної ВС, виконання рішень у немайнових спорах. Наведено перелік видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.

Рассмотрены статус сотрудника и задачи исполнительной службы (ИС), особенности ее организации и управления. Проанализированы Законы Украины "О государственной исполнительной службе", "Об исполнительном производстве". Изложен порядок назначения сотрудников органов ИС, контроля за деятельностью государственных исполнителей. Освещены вопросы финансирования и материального обеспечения, оплаты труда сотрудников органов государственной ИС, исполнения решений в неимущественных спорах. Приведен перечень видов имущества граждан, на которое не может быть положено взыскание по исполнительным документам.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002в + Х002.4

Рубрики:

Законність і правопорядок

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х809(4УКР)104 + Х002.3

Рубрики:

Державне право окремих країн

Форми (джерела) права

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено теоретичні засади систематизації та кодифікації законодавства, методологічні та організаційно-методичні питання проведення кодифікації в Україні. Розглянуто проблеми юридичної та законодавчої техніки, описано особливості техніки кодифікації, висвітлено досвід застосування даної техніки у вітчизняній правовій системі.

Изложены теоретические основы систематизации и кодификации законодательства, методологические и организационно-методические вопросы проведения кодификации в Украине. Рассмотрены проблемы юридической и законодательной техники, описаны особенности техники кодификации, освещен опыт применения данной техники в отечественной правовой системе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002.03

Рубрики:

Право і правосвідомість. Правова культура

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено сутність, особливості та місце підзаконних нормативно-правових актів у національній системі джерел права. Проаналізовано нормотворчий аспект законності як визначального принципу формування підзаконної системи правового регулювання в Україні, нормотворчої діяльності органів виконавчої влади. Узагальнено основні види порушень вимог законності у ході розробки, погодження, прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавчого регулювання та практики діяльності в даній сфері.

Определены сущность, особенности и место подзаконных нормативно-правовых актов в национальной системе источников права. Проанализирован нормотворческий аспект законности как определяющего принципа формирования подзаконной системы правового регулирования в Украине, нормотворческой деятельности органов исполнительной власти. Обобщены основные виды нарушений требований законности в ходе разработки, согласования, принятия подзаконных нормативно-правовых актов. Даны предложения по усовершенствованию законодательного регулирования и практики деятельности в данной сфере.

Проаналізовано сучасні філософські та концептуальні засади реформування вищої освіти в Україні. Розглянуто методологію пізнання, парадигмальні зміни сучасного педагогічного мислення та соціально-духовного світу особистості як актуальні аспекти світоглядних і гносеологічних проблем освіти. На підставі аналізу американської філософії навчального плану та освітньо-виховної системи Франції висвітлено зарубіжний досвід функціонування вищої освіти. Особливу увагу приділено становленню вітчизняної сучасної освіти, визначенню її предметного поля, а також теоретичній побудові нових перспектив освітньої дійсності. Запропоновано концепцію філософських засад трансформації вищої освіти в Україні.

Проанализированы современные философские и концептуальные основы реформирования высшего образования в Украине. Рассмотрены методология познания, парадигмальные изменения современного педагогического мышления и социально-духовного мира личности как актуальные аспекты мировоззренческих и гносеологических проблем образования. На основании анализа американской философии учебного плана и образовательно-воспитательной системы Франции освещен зарубежный опыт функционирования высшего образования. Особое внимание уделено становлению отчественного современного образования, определению его предметного поля, а также теоретическому построению новых перспектив образовательной действительности. Предложена концепция философских основ трансформации высшего образования в Украине.

Розглянуто проблеми динаміки понять часу та простору в філософії і науці у контексті культури в епоху переходу від однієї сталої структури розвитку ("проект модерну") до іншої, інформаційної, глобалізованої, мультикультурної, різні сценарії якої конкурують у потенційному просторі можливого майбутнього. Характерною ознакою цього часу переходу і є якраз нове уявлення про час, а саме: відмова від "кількісного", "геометричного" часу класичної науки та філософії, екзистенціалізація та феноменологізація його в некласичній філософії, перехід до "якісного" часу, з характеристиками необоротності і нелінійності в синергетиці. Завдяки цим змінам сам час культури постає як час фундаментального морального вибору людства - вибору майбутнього в потенційному просторі можливих шляхів подальшого розвитку.

Проаналізовано проблеми реалізації конституційного принципу законності у сфері нормотворчої діяльності органів виконавчої влади в Україні. Визначено сутність, особливості та місце підзаконних нормативно-правових актів у національній системі джерел права та розроблено пропозиції щодо оптимізації забезпечення їх законності шляхом удосконалення діяльності органів юстиції України з державної реєстрації та правової експертизи даних актів. Досліджено нормотворчий аспект законності як визначальний принцип формування підзаконної системи правового регулювання в Україні та нормотворчої діяльності органів виконавчої влади. Узагальнено основні види порушень вимог законності у процесі розробки, погодження, прийняття та звернення до виконання підзаконних нормативно-правових актів. Наведено пропозиції щодо удосконалення законодавчого регулювання та практики діяльності у даній галузі державного управління.

Проаналізовано стан національного законодавства та перспективи його розвитку. Визначено пріоритети законодавчої діяльності Верховної Ради України в контексті забезпечення розбудови української держави та розвитку національної правової системи. Розкрито проблеми державного будівництва конституційної реформи, законодавчі напрями реформування економіки, розвитку соціальної та гуманітарної сфери. Розглянуто питання законодавчого забезпечення національної безпеки, організації протидії організованій злочинності та корупції, виконання окремих міжнародних зобов'язань. Висвітлено особливості судово-правової реформи, кодифікаційну діяльність Верховної Ради України.

Проанализированы состояние национального законодательства и перспективы его развития. Определены приоритеты законодательственной деятельности Верховного Совета Украины в контексте обеспечения развития украинского государства и развития национальной правовой системы. Раскрыты проблемы государственного строительства конституционной реформы, законодательные направления реформирования экономики, развития социальной и гуманитарной сферы. Рассмотрены вопросы законодательного обеспечения национальной безопасности, организации противодействия организованной преступности и коррупции, выполнения отдельных международных обязательств. Освещены особенности судебно-правовой реформы, кодификационная деятельность Верховного Совета Украины.

Проведено системно-структурний аналіз правових норм і нормоположень Кодексу адміністративного судочинства України (АСУ), розкрито правове значення змісту окремих норм і правових інститутів. Висвітлено судові рішення, матеріали судової практики АСУ, питання щодо призначення даного Кодексу, визначено основні завдання й основи АСУ, процедурні особливості, зокрема, компетенції, видів підсудності, складу суду, правовий статус учасників адміністративного процесу, а також доказів і доказування.

Проведен системно-структурный анализ правовых норм и нормоположений Кодекса административного судопроизводства Украины (АСУ), раскрыто правовое значение содержания отдельных норм и правовых институтов. Освещены судебные решения, материалы судебной практики АСУ, вопросы по назначению данного Кодекса, определены основные задачи и основы АСУ, процедурные особенности, в частности, компетенции, видов подсудимости, состава суда, правовой статус участников административного процесса, а также доказательств и доказывания.

Висвітлено актуальні проблеми вищої школи в контексті сучасної філософії освіти. Розглянуто основні парадигми розвитку вищої освіти, місце та роль університету за умов суспільних викликів. Проаналізовано методологічні орієнтири сучасної філософії освіти, евристичний потенціал конструкту суспільства знань, актуальні питання зарубіжної філософії освіти. Увагу приділено проблемі інтеграції тенденцій в освітньому просторі. Вивчено теоретичний і практичний досвід впровадження ідей Болонського процесу у систему вищої освіти України.

Висвітлено проблеми розвитку української дидактики. Розглянуто й охарактеризовано стан та тенденції розвитку технологій і практик навчання в сучасній освіті. Наголошено на потребі детальнішої розробки методологічної складової української дидактики.

Освещены проблемы развития украинской дидактики. Рассмотрено и охарактеризовано состояние и тенденции развития технологий и практик обучения в современном образовании. Подчеркнута необходимость более детальной разработки методологического компонента украинской дидактики.

The article deals with the problems of development of the Ukrainian didactics. It is considered and characterized a condition and tendencies of development of technologies and practics training in modern education. Necessity of more detailed development of a methodological component of the Ukrainian didactics is underlined.

Розглянуто життя автора "великої переоцінки цінностей", засновника філософії життя Ніцше як подію в культурі Європи XIX століття та як трагічний експеримент "самоподолання". Акцентовано увагу на передумовах становлення Ніцше як філософа. Висвітлено процес еволюції філософії Ніцше. Доведено, що його досвід "життєфілософії" є ризикованим, але він не перевершує дійсність кризової культури, що містить у собі хаос та порядок як у мірах, так і у надмірностях.

Рассмотрена жизнь мыслителя, совершившего "великую переоценку ценностей", основателя философии жизни Ницше как событие в культуре Европы XIX в. и как трагический эксперимент "самопреодоления". Акцентировано внимание на предпосылках становления Ницше как философа. Освещен процесс эволюции его философии. Доказано, что опыт "жизненной философии" является рискованным, но не более, чем действительность кризисной культуры, которая содержит в себе хаос и порядок как в мерах, так и в чрезмерности.

The article deals with the the life made " great reassessment of values ", a founder philosophies of life of Nietzche as event in culture of Europe of XIX century and as tragical experiment of "self-overcoming". The attention is stressed on preconditions of becoming of Nietzche as philosopher. Process of evolution of philosophy of Nietzche is covered. It is proved, that Nietzche's experience of " vital philosophy " is risky but no more, than the validity of crisis culture which comprises chaos and the order both in measures, and in excessiveness.

Сформульовано філософсько-методологічні підходи до дослідження мультикультурної освіти в Україні та актуалізовано проблематику, пов'язану з реалізацією мультикультурних політичних проектів. Звернено увагу на багаторівневе змістове наповнення категорій "мультикультуралізм", "трансгресія" як вихід за межі культурної традиції та подолання етнокультурних і конфесійних меж, творення конструктивно-комунікативного простору створення майбутнього. Проаналізовано досвід американської системи мультикультурної освіти, відзначено українські особливості міжкультурних стосунків, а саме: взаємовідносини мов і культур, представники яких живуть в Криму; проблема якості освіти, плагіату, складності існуючих європейських політичних практик, досвід реалізації мультикультурної політики на прикладі швейцарської моделі. Осмислено практичні проблеми мультикультурного розвитку.

Сформулированы философско-методологические подходы к исследованию мультикультурного образования в Украине и актуализирована проблематика, связанная с реализацией мультикультурных политических проектов. Обращено внимание на многоуровневое смысловое наполнение категорий "мультикультурализм", "трансгрессия" как выход за пределы культурной традиции и преодоление этнокультурных и конфессиональных границ, создание конструктивно-коммуникативного пространства созидания будущего. Проанализирован опыт американской системы мультикультурного образования. Отмечены украинские особенности междукультурных отношений, а именно: взаимоотношения языков и культур, представители которых живут в Крыму, проблема качества образования, проблема плагиата, сложности существующих европейских политических практик; опыт реализации мультикультурной политики на примере швейцарской модели. Осмысленны практические проблемы мультикультурного развития.

The theoretical and methodological problems of multiculturalism, the realization of multicultural political projects which generate the realization of multicultural political projects which generate the global context for making of the contemporary educational strategies were examined during discussion. The participants of the round table have paid special attention to analysis of experience of American multicultural education's system, Ukrainian peculiarities of cross-cultural relations, complexities, and diversities of European political practices. The search of philosophical bases for comprehension of arising practical problems of the multicultural development was a subject of debate as well.

Досліджено теперішній етап в історії сучасності. Виражено характер нинішнього як перехідного. Охарактеризовано метафори "плинність", "рідкий стан", які найбільш вдало відображають нестабільність, постійну мінливість, розмивання стійких структур, індивідуалізацію, розгортання інформаційних потоків та становлення мережевої організації соціальних процесів. Розглянуто проект номадології Ж. Дельоза і Ф. Гваттарі, що містить смислотворчий потенціал та евристичне значення для досліджень в царині філософії освіти. Узагальнено значення освіти, яка ніколи не може бути закінченою, а має постійно оновлюватися, адже нове завдання, виникаючи за принципово відмінних від колишніх умов, щораз вимагає нових знань.

Исследован настоящий этап в истории современности. Выражен характер нынешнего как переходного. Охарактеризованы метафоры "текучесть", "жидкое состояние", которые наиболее удачно отражают нестабильность, постоянную изменчивость, размывание устойчивых структур, индивидуализацию, развертывание информационных потоков и становления сетевой организации социальных процессов. Рассмотрен проект номадологии Ж. Делеза и Ф. Гваттари, содержащий смыслообразующий потенциал и эвристическое значение для исследований в области философии образования. Обобщено значение образования, которое никогда не может быть закончено и должно постоянно обновляться, ведь новая задача, возникая в принципиально отличных от прежних условиях, каждый раз требует новых знаний.

Investigated the present stage in the history of modernity. Expressed as the nature of the current transition. Characterized by the metaphor "fluidity", "liquid" which most successfully reflect the instability, constant variation, the erosion of stable structures of individualization, the deployment of information flows and establishing a network organization of social processes. Reviewed a draft nomadologii G. Deleuze and F. Guattari, containing sense-capacities and heuristic value for research in philosophy of education. The conclusion about the meaning of education, which can never be finished and should be continuously updated, since new challenge arising in a fundamentally different from previous terms, each time requiring new knowledge.

Приділено увагу визначальному чиннику розвитку сучасного суспільства - якості складності взаємодій знання та інформації, що виникає за умов переходу до нового типу цивілізаційного розвитку людства. Аргументовано необхідність формування нового способу мислення, адекватного світу, що безперервно змінюється. Проаналізовано внесок видатних учених, досвід мислення яких став основою процесу становлення нової наукової парадигми, тобто глибинних світоглядних переорієнтацій у способах опису й аргументації наукового знання. Проаналізовано аспекти складного мислення, які розроблено постнекласичною наукою і можуть бути експлікованими у вигляді цілісної єдності взаємозалежних принципів, що реалізуються в між- і трансдисциплінарних дослідженнях. Підсумовано, що покладені в основу освітнього процесу принципи нового мислення сприятимуть створенню системи превентивної освіти для людини, що приречена жити в епоху криз, але завдяки освіті здатна бути успішною.

Уделено внимание определяющему фактору развития общества - качеству сложности взаимодействий знания и информации, возникающему в условиях перехода к новому типу развития человеческой цивилизации. Аргументирована необходимость формирования нового образа мышления, адекватного непрерывно меняющемуся миру. Проанализирован вклад выдающихся ученых, опыт мышления которых стал основой процесса становления новой научной парадигмы, т. е. глубинных мировоззренческих переориентаций в способах описания и аргументации научного знания. Проанализированы аспекты сложного мышления, которые разработаны постнеклассической наукой и могут быть эксплицированы в виде целостного единства взаимосвязанных принципов, реализующиеся в меж- и трансдисциплинарных исследованиях. Подытожено, что положенные в основу образовательного процесса принципы нового мышления способствуют созданию системы превентивного образования для человека, обреченного жить в эпоху кризисов, но благодаря образованию способному быть успешным.

The epoch we live in, is critical in the general process of transition to the new type of civilisational mankind development. It means there is a necessity to make a choice connected with presence of possibilities of various variants of the future, including the most pessimistic - a non-existence variant. Development of the new adequate mentality to the changing world can be the fundamental answer to an epoch challenge. Such way of thinking is called complex, developed by postnonclassical science, can be explicate in the form of complete unity of the interdependent principles realized in interdisciplinary and transdisciplinary researches. Having put them as a principle of educational process, we will be able to create the system of preventive education for the person doomed to live in epoch of crises and being able to be successful.

Через експлікацію сенсів метафор "кочування" висвітлено евристичні можливості номадичних концептів в освітній царині в контексті дослідження проблематики сучасної культури та мислення. Відзначено головну ідею номадизму: кочівникам притаманна "машина війни", яка допомагала завжди здобувати перемогу над апаратом держави. Розглянуто "трансверсальність" - метафізичну "попередність" відносно загальноприйнятого: ритуалів, традицій, банального життя, загальної дуальності і двозначності, гри видимості, карнавальності. Акцентовано увагу на тезі, що мислення здійснюється завдяки переміщенню перспектив, поєднанню двох досвідів життя. В цій рухливості відсутнє гегелівське діалектичне протиріччя, в якому теза замінюється на антитезу та знімається в синтезі (тобто сполука поєднання одного з одним, але не зведення до одного). Підкреслено, що посилення динаміки в епоху глобальних трансформацій породжує "плем'я номад" і "номадичну культуру". Розглянуто гносеологічні, соціальні причини постмодернізму та постструктуралізму.

Путем экспликации смыслов метафор "кочевье" отражены эвристические возможности номадических концептов в образовательной сфере в контексте исследования проблематики современной культуры и мышления. Главная идея номадизма: кочевникам свойственна "машина войны", которая помогала всегда одерживать победу над аппаратом государства. Рассмотрена "трансверсальность" - метафизическое "преддверие" в общепринятых смыслах: в ритуалах, традициях, банальной жизни, общей дуальности и двусмысленности, игре видимости, карнавальности. Акцентировано внимание на тезисе, что мышление осуществляется благодаря перемещению перспективы, сочетанию двух опытов жизни. В данной подвижности отсутствует гегелевское диалектическое противоречие, в котором тезис заменяется антитезисом и снимается в синтезе (т.е. соединение, сочетание друг с другом, но не сведение к одному). Подчеркнуто, что усиление динамики в эпоху глобальных трансформаций порождает "племя номад" и "номадическую культуру". Рассмотрены гносеологические, социальные причины номадизма как течения в постмодернизме и постструктурализме.

What does nomadism means as a way of thought’s existence, or, perhaps as a thinking strategy or its fundamental principle? Nomad is wanderer, nomadism is nomads’ camp. Such associations as eternal wandering, laying a road on unknown territory, brief stops for rest and again a road as the way of life with the severe everyday life and without roots emerge in the given context. Why is this semantics linked to the current issues of the contemporary culture and thinking? To answer these questions we are appealing to nomadologic project by J. Deleuze and F. Guattari, and trying to clarify the heuristic resources of nomadic concepts in the education sphere through the explication of meanings of nomads’ camp metaphors.

Розглянуто основні підходи та принципи трансцендентального емпіризму, розроблені Дельозом і Гваттарі, які можуть сприяти створенню нової системи освіти, націленої на розвиток творчих здібностей, на виховання трансцендентальної здатності ставити проблеми, в яких експліковано основні метафори і поняття, а також змістові напрями номадичної філософії як контестентної стосовно європейської класичної раціоналістичної традиції, в полеміці з представниками цієї традиції – Лукрецієм, Юмом, Спінозою, Ніцше, Бергсоном. Номадизм як філософію інтелектуального кочування спрямовано передусім проти пануючих і репресивних сил Держави розуму, порядку «поліса», що заточують «живу» думку в деспотичні структури ієрархічних норм і цінностей. Метою освіти, вважає Дельоз, є оволодіння здатністю ставити завдання і розвивати кожну здібність до трансцендентного застосування, що передбачає уміння мислити динамічно, критично, долаючи межі будь-яких закритих статичних «порядків»: культурних, дисциплінарних, парадигмальних, тобто уміння мислити відкритими поняттями – концептами.

Рассмотрены основные подходы и принципы трансцендентального эмпиризма, разработанные Делезом и Гваттари, которые могут способствовать созданию новой системы образования, нацеленной на развитие творческих способностей, на воспитание трансцендентальной способности ставить и решать проблемы. Проанализированы основные метафоры и понятия, а также содержание номадической философии как контестентной относительно европейской классической рационалистической традиции, в полемике с представителями этой традиции– Лукрецием, Юмом, Спинозой, Ницше, Бергсоном. Номадизм, как философия интеллектуального кочевания, направленной прежде всего против господствующих и репрессивных сил государства разума, порядка «полиса», что затачивают «живую» мысль в деспотические структуры иерархических норм и ценностей. Целью образования, считает Делез, является овладение способностью ставить задачи и развивать каждую способность к трансцендентному применению, предполагающему умение мыслить динамично, критически, преодолевая границылюбых закрытых статических «порядков»: культурных, дисциплинарных, парадигмальных, т.е. умение мыслить открытыми понятиями – концептами.

The analysis of the processes of an information society’s becoming proves that Nomadism should be considered as one of the leading directions of the radical transformation of education. Since stability becomes an unachievable goal, the changes themselves represent the only real working model. It is not enough just to think or think differently. Can education teach how to adapt to changeability and uncertainty, and at the same time overcome them on their level of autonomous subjectivity? The principles of transcendental empiricism, developed by Deleuze, we consider as a possible methodology for solving these problems and clarifying the new strategic orientations of education.